Нео-ретро від

Новою родзинкою поповнився співочий літопис України. 5 грудня в столичному клубі Sorry, Бабушка (вул. Дмитрівська 18/24) Сонцекльош представив свою першу нео–ретро платівку "Олено, Не Плач!".

Чому «нео» і чому «ретро»? Розгадка надзвичайно проста: "Сонцекльош" – чи не єдині у світі, хто наші корінні співи запаковує в обгортку ретро–стилістики 20-х–30-х років минулого століття, але робить те все цілковито за сучасними приписами звукотворення. У підсумку виходить і не зовсім нове по-старому, і не зовсім старе по-новому, а ось нео–ретро – саме те!

Першачок "Сонцекльошу" міститиме 9 пісень і три виднограї на додачу. Два з них – "Лєночка" і "На Поточку" – встигли вже засвітитися в телепросторі, а щойно відзнятий "Косили Ми Сіно" готується до випуску. На початку грудня ця пісня  вирине також і як радіопровісник.

Окрім чільниць Олени Грозовської та Марії Кудрявцевої у записі платівки взяли участь відомі в співочій толоці музиканти, з яких чи не кожен – людина-оркестр: Костянтин Бушинський (гітара), Кирило Мачинський (бас), Олексій Гмиря (ударні), Сергій Топор (акордеон), Олексій Чаркін (тромбон), Володимир Молошнюк (труба). Крім них гостинно долучилися до Сонцекльошу Станіслав Луцький (фортепіано), Антон Сурмін (флейта), Сергій Сидоренко (труба), Євген Дідик з Гайдамаків (труба).

Забезпечити, аби добротна порція нео–ретро співів дійшла до слухача взялося столичне видавництво Наш Формат. І, як вже стало доброю традицією, з виходом дебютника запрацює іменна сторінка гурту за пропискою www.soncekliosh.com.


за матеріалами ФДР

JeyArt

Додано - 06-12-2008, kasanok