Новини: |
|
Статті
МЕНЕ НЕМА - 1
Я – вежа. Височезна, міцнюща вежа, чий вершочок губиться далеко в хмарах. Мої маленькі віконця розташовано по спіралі – у мене всередині сходи, які розділяються нечеличкими кімнатками щотриметри. Віконця лише ззовні здаються маленькими. Насправді ж, коли подивитися у них з... |
Ах, як все затихло! Ах, як усе зупинилося! І ніяких тобі творчих процесів! (Не маю на увазі фестивалі, швидше - окремих персон). А все тому що літо. А літо завжди - пора відпочинку. То тільки попсовики якісь презентують свою попсню якусь влітку. Для дискотек. А нормального чогось дуже мало або зовсі... |
Колись одна співачка, а потім один майже театральний колектив їздили собі у Всеукраїнські тури - збирали кошти для українських сиротинців. Кріейтери того благочинного заходу вигадали до всього цього дуже влучну назву - «Допомогти так легко!»
Виявляється, допомогти справді легко. Взагалі... |
Була колись така співачка Ірина Білик. Була-була, а потім перестала. І перетворилася біла зірка Ірина Миколаївна Білик на біло-синьо-червону зірку Ирину Николаевну Билык (до речі, оце "ы" в її прізвище мене нервує найбільше).
До чого я? До того, що сьогодні, 6 квітня, Ірина Білик святку... |
Ой, милі мої! То все! То крапка! Я вже більше не можу!
Кожен і кожна з нас кілька разів на рік заламують руки і кричать приблизно такий самий текст. Потім той стан або переростає на хронічний і лікується синтетичними медикаментами, або минає сам по собі. Я собі вирішила називати такий стан «в... |
Чого мені не досить до повного щастя? Та легко! Тобто... Тобто я б легко відповіла вам, якби я точно знала, що таке - щастя. А тим паче, що таке - повне щастя. Тобто десь там, а нетрях гіпоталамуся, я, звісно, здогадуюся, але якось окреслити це словами не можу.
Оце зараз курю сиґаретку, п'ю кавку... |
Мало… Мало… Мало мені не дощу на весні. Мало… Мало… Мало – я знав – не чужих теплих слів. На землі так мало тебе. Навесні нам вистачає усього – і сонця, і неба, і простору, і – чого гріха таїти – якогось там навіть натхнення. Але, як співає О... |
Щоб пізнати макросвіт, слід пізнати мікросвіт. Так казав Сковорода. Пізнаю щодня свій мікрокосм. Принаймні, намагаюся пізнавати. А взагалі таке саморозкопування дуже небезпечне. Для саморозкопувача в першу чергу. Воно ж потім болить! Болить, пече, роз'їдає. Знати правду про себе і про інших, бачити ... |
Моя категорично улюблена акторка Рената Літвінова в якійсь зі своїх розмов з пресою сказала таке: „Час – то просто гарна ілюзія, що допомагає нам відчувати життя”. Напевно, такими ж словами вона могла б охарактеризувати й простір. Час і простір – то координати, що супроводжую... |
Відпустило. Це слово стукотіло копитами в голові, коли я їхала у маршрутці, зовсім не запряженій кіньми, за місто. Не знаю, з чого було так добре, з чого відчувалася якась внутрішня полегкість. Просто стало просто – усі символи і образи останнього тижня ставали все більш символічними і образни... |
У мене є добрий друг. Він любить кучеряве волосся і Львівський академічний театр імені Леся Курбаса. Я теж. Напевно, саме з цих двох нагод ми з ним і дружимо. Зійшлися за інтересами, так би мовити... І от нещодавно сиділи ми з ним у дуже симпатичному пабі з назвою „Корзо” та й міркували ... |
|
|
Блоги |