Кінопанк Педро Альмадовар

Кожен фільм цього іспанського режисера ледь тримається на грані дозволеного (хоча де та грань?). Теми, котрих торкається цей визнано-невизнаний геній кінематографу, не є актуальними для більшості, і навпаки – гостро болючі для меншості. Сексуальної, соціальної і десь навіть індивідуальної. Саме це домальовує над кожною картиною Альмадовара промені скандалу. Однак скандалу не дешевого, не піарного, не комерційного, а почуттєвого і творчого.

До того, як стати іконою, Педро Альмадовар жив, як більшість нас із вами: брав участь у роботі андеграундного театру, виступав у рок-гурті, писав саркастичні фельєтони і, напевно, вірші. Першу короткометражку зняв у віці 23 років. І почалося!

Назва першої кінороботи Альмадовара проста як двері - «Дві повії, або Історія кохання, що закінчилося весіллям». Далі ціла серія більш чи менш вдалих короткометражок, які, однак, в жодному разі не лишалися непоміченими. До тридцяти років Педро Альмадовар подумав собі, що пора би вже закінчувати свої забавки з кіно і починати справжню гру. Відтак зняв повнометражну картину «Пепі, Люсі, Бом». Вже тоді режисер заявив про себе як про чоловіка, котрий дуже добре (може, навіть й досконало) знає усі тонкощі жіночого життя, жіночого щастя і жіночого нешастя. Потім в своїх роботах іспанець покаже, що йому відомі до того ж найнепомітніші деталі життя геїв, садомазохістів, трансвеститів. А поряд з ними поставить ВІЛ-інфікованих, наркоманів, театральних акторів і молодих монахинь. І усі ці персонажі у кіно Педро Альмадовара не засуджуються (чи як там - осуджуються). Глядач просто спостерігає за їх життям, яке протікає на екрані без прикрас чи упереджень. Як то кажуть, висновки робіть самі.

Стиль іспанського кінопанка неповторний: шалене макраме з сюжетних ліній, яскраві інтер'єри, не менш яскраві костюми, м'яко кажучи, непересічні характери героїв тощо тощо тощо. Картина «Зв'яжи мене!» з неймовірним успіхом пройшла в Америці, ставши гімном тамтешніх та заграничних садомазохістів. Інші дві роботи «Високі підбори» і «Кіка» стали такою собі підготовкою для адекватного сприйняття «світу Альмадовара». Тому, кажуть критики, критикині і люди з гарним смаком, в кінці кінців кіно «Все про мою матір» нарешті отримало ту круговерть похвал, нагород і грошей, на які Альмадовар, безумовно, заслуговував завжди. Усе, що відбувається з режисером після того, ще раз доводить – Альмадовар знайшов себе і дозволив нам знайти його. Змінюватися і підлаштовуватися він не збирається. Та й не треба.



Було сказано

«Я намагаюся дати раціональне пояснення тому, що, вірогідно, є природною пристрастю до кольорів. Це відповідає і моїй особистості, і «бароковій» поведінці моїх вигаданих персонажів. Спалах кольорів дуже гарно підкреслює високу драму».
«Кіч присутній у всіх моїх фільмах, і він невід'ємний від релігії. Я всюди використовую релігію, аби прокоментувати чисті людські почуття».



Фільмографія

«Дві повії, або Історія кохання, котре закінчилося весіллям» - Dos putas, o historia de amor que termina en boda (1974).

Політичний фільм - Film politico (1974).

Шведка, або Зірка - Sueсo, o la estrella, El (1975).

Святкування - Homenaje (1975).

Смерть на автостраді - Muerte en la carretera (1976).

Саломея - Salomе (1978).

Пепі, Люсі, Бом - Pepi, Luci, Bom (1980).

Лабіринт пристрастей - Laberinto de pasiones (1982).

Страшні звички - Entre tinieblas (1983).

За що мені все це?!! - Quй he hecho yo para merecer esto?!! (1984).

Матадор - Matador (1986).

Закон бажання - Ley del deseo, La (1987).

Жінки на грані нервового зриву - Mujeres al borde de un ataque de nervios (1988).

Зв'яжи мене! - Аtame! (1990).

Високі підбори - Tacones lejanos (1991).

Кіка - Kika (1993).

Квітка таємниці моєї заповітної - Flor de mi secreto, La (1995).

Жива плоть - Carne trеmula (1997).

Все про мою матір - Todo sobre mi madre (1999).

Поговори з нею - Hable con ella (2002).

Погане виховання - Mala educacion, La (2004).

Повернення - Volver (2006).


Коротко і ясно

Народився в м. Кальса-де-Калатрава провінції Сьюдад Реал в 1950 році.
У віці 16 років сам, без сім'ї та грошей, переїздить до Мадриду. Працював, де вийде. Згодом протягом 12 років працює в компанії «Телефоніка». Учасник театральної групи «Los Goliardos». Періодично публікує свої оповідання.
У 1980 знімає першу повнометражну стрічку («Пепі, Люсі, Бом»). Початком цієї картини стала фотоновела Альмадовара «Часті ерекції». Фільм показували під час нічних сеансів у кінотеатрах протягом 4 років.
«За що мені все це?!!» - картина, що принесла режисерові світове визнання. «New-York Times»: «Чудова чорна комедыя! Просто маленький шедевр!»
У 1985 разом з братом Агустином Альмадоваром створює продюсерську компанію «El Deseo», котра почала свою діяльність з фільму «Закон бажання»ю
Перший справжній успіх - «Жінки на грані нервового зриву». Це кіно отримало близько 50 національних премій, номінувалося на «Оскара».
1999 рік – фільм «Все про мою матір». Премія «Оскар» за кращий іноземний фільм.
"Поговори з нею" знято у 2002 році. Сотні нагород по всьому світу. "Оскар" за кращий сценарій.
2005 рік - фільм "Погане виховання". Напружені стосунки з Кіноакадемією Іспанії. Жодної премії "Гойя" за цю роботу. Альмадовар разом з братом виходить зі складу Академії.

JeyArt

Додано - 14-08-2007

Додати коментар