Контактна інформація
Починати з нами
Додати до улюблених сайтів
Jey

Вхід/вихід
Новини і огляди: львівські | фестивалі | люди | ексклюзив | шоу-бізнес | кіно | ще новини | Всі новини rss каналом
Nota Bene: на каві | ця.людина | місце.події | варто знати | хтоЄхто | АРТ-довідка
Народна творчість: література | фотогалерея | афіша
Блоги: Ганна Вдруг | kanifol | kasanok | Максим Колиба | Андрій Стрехалюк | Олександра Личак | Маріанна Піцишин

Новини:
 
  на каві

Ірен Роздобудько: «У літературі конкуренції немає!»


Не знаю, хто як, а я вам скажу, любі читачі, що Ірен Роздобудько – чудова людина.
Такий собі згусток позитиву.
І дуже навіть добре, що цей згусток
позитиву вміє втілюватися на папері (а відтак, і глибше – в наших з вами серцях).
Спілкуватися з такою письменницею вельми приємно.
Замість однієї відповіді на поставлене запитання отримуєш ще й наче якусь таку приховану пораду.



- Колись Ви казали, що займатися літературою для Вас – це наче писати музику. Можна детальніше?

-
Для мене мистецтво у всіх його виглядах и проявах – це одна взаємопов’язана система із витоками чи корінням. В ноосфері. І якщо це зрозуміти, відчути – не важливо, що ти робиш: малюєш, пишеш чи вигадуєш музику. Головне, щоб це не було штучним. Чому – музика? Музика так само живе в повітрі, як і Слово – варто лише вміти почути.

Я не розумію тих нещасних, хто сідає за письмовий стіл і наказує собі писати роман, мучиться над сюжетом, прагне слави і успіху.  Для мене в будь-якому мистецтві, кажучи метафорично, існують „Моцарт” і „Cальєрі”. „Cальєрі” – як безперечно талановитий, працьовитий, здібний ремісник, котрий теж писав хорошу музику і мав свою аудиторію (щодо письменництва – ця характеристика теж підходить). Але мені ближче „Моцарт” – такий собі „Божий ретранслятор”, котрий вихоплював мелодії з повітря. Тому для мене важливо „почути” мелодію, бути налаштованою на деяку хвилю і... перемучитись питанням: що несе в собі ця хвиля? Коли я це розумію – сюжет, форма, все, що стосується літератури – надходить само по собі. Важливо одне: спробувати „зіграти” цю мелодію якомога ближче до „оригіналу” – тобто до того питання, яке тобі поставлене. При чому, невідомо ким. Коли я читаю будь-яку книгу – я одразу відчуваю, хто і заради чого її написав. Достатньо однієї сторінки, аби зрозуміти: Моцарт чи Cальєрі?

А якщо простіше і не так серйозно... Я працюю за клавіатурою (ноутбука) і часом мені дійсно здається, що граю на піаніно – в різних ритмах, в залежності від того, про що пишу. А яка при цьому народжується мелодія – судити не мені...  

 

- Останнім часом Ви пишете кіносценарії. З чого це все почалося і як просувається це Ваше захоплення?


- Все почалося з пропозиції студії „Продакшн UA” написати сценарій за книгою „Зів’ялі квіти викидають”, що я з задоволенням і зробила. До речі, як з’ясувалося, це щось подібне до „блокбастеру”, адже в фільмі величезний розрив у часі – майже 60 років (від 30-х до наших днів), купа територіальних змін – Київ, війна, Ташкент, Франція, передмістя Києва... Тому це кіно буде зніматися в наступному році – має бути серйозна підготовча робота. А поки що я написала ще два сценарія для двох різних студій. Один – це „соціальна драма” на 4 серії, а другий... за однією зі своїх книжок. Поки що більшого не маю права сказати. Але зйомки обох фільмів заплановано на початок вересня.

Я дійсно захоплена такою роботою. Мені страшенно цікаво писати сценарії, більше того: коли я пишу – бачу повну „картинку” і чую, про що говорять мої герої. Це дуже, дуже цікаво. Крім цих двох замовлень, маю ще пропозиції щодо кіно, але... Нині мрію трохи відпочити у чесно заробленій відпустці...

- Кажуть, Ви збираєтеся презентувати на Форумі видавців у Львові не одну свою книжку. Що це буде?

- Це буде презентація книжок, що вийшли протягом півроку. Серед них дитячі: „Коли оживають ляльки”, „Дитинство видатних людей”, „Пригоди на невідомому острові”, „Свист крізь дірку в зубах”. „Коли оживають ляльки” – це збірник казок для дітей молодшого  віку: від 5 до 7 років. Там 5 казок. До речі, частину з них ілюструвала моя донька, адже вона щойно закінчила Академію Мистецтв за спеціальність «скульптор». Однак завжди мріяла малювати до моїх книжок, тож тепер її мрія здійснилася:)

„Дитинство видатних дітей” – це перший „том”, яким видавництво «Грані-Т» започаткувало серію книжок, де українські письменники пишуть про видатних людей світу. Як повідомили мене у видавництві, півтиражу книжок розійшлися за місяць. І це мене дуже тішить. Мабуть, люди потребують не тільки розважальної літератури для свої дітей, але й трохи виховної.

„Пригоди на невідомому острові” мають свою, дуже несподівану історію. Цю книгу я починала писати в 5-му класі разом зі своєю подругою. Звісно, написали не до кінця, покинули. Але я зберігала цей зошит із недбалим дитячим почерком всі ці роки. А тепер дописала. Ця книга отримала першу премію в конкурсі „Портал Фантастики” і готується до друку спеціально на Форум видавців. Моя подруга в захваті від такого продовження нашої праці. До речі, там головні герої – дві дівчинки, одна з яких – така собі розбишака, що мріє бути письменницею, а друга – має призвісько „професор”. Найкумедніше те, що в житті так і відбулося. Моя подруга – кандидат філологічних наук, тепер живе в Німеччині, а я от намагаюся писати книжки. От такі були дитячі прогнози...

Крім цього, звісно, за презентую кілька «дорослих книжок». Це „Амулет Паскаля” та „Оленіум”. І ще кілька перекладів та перевидань.

- Якось Ви сказали, що у книгарні разом з книгою якого-небудь відомого закордонного автора купуєте ще й книгу когось з українських письменників. На яку саме літературу Вас тягне зараз?

- Зараз я читаю збірник новел та сценаріїв Ренати Літвінової. Для мене ця жінка – екзотичний птах, не схожий на інших. Її мислення для мене цікаве і близьке.

На полиці, в черзі (візьму в відпустку) – книги Алессандро Баррікко, „Гра в класики” Кортасара (хочу перечитати), „Інше тіло” Павича і збірник містичних оповідань латиноамериканських письменників. З українських хочу прочитати всі новинки.
 
- І ще цікаво, що саме читала Ірен Роздобудько, будучи вже не підлітком, але ще не зрілою людиною? Власне, мова йде про той період, коли кожен з нас починає бути справжнім собою...

- В цей час, якщо казати відверто, я «на повну котушку» пізнавала життя. І особливо нічим не захоплювалась, бо начиталася усього в дитинстві.  Але можу сказати з впевненістю, це були виключно біографічні книжки і спогади.

Від біографії та листів-щоденників Гемінгвея, Джека Лондона, Цвєтаєвої, Пастернака до нарешті „дозволених” до друку спогадів Григорія Костюка, Володимира Винниченка, Тетяни Кардиналовської. Тобто це була авто- і біографічна література.

- Хто конкурент для Ірен Роздобудько зараз? Чи, на Вашу думку, у літературі немає конкуренції, бо мистецтво - річ не комерційна?

- У мене справді немає конкурентів! Не тому, що я така хороша (я до себе ставлюсь з величезною часткою самоіронії), а тому, що для мене всі письменники – друзі, приятелі, брати і сестри. Я ненавиджу поняття конкуренції, а ще більше – проявів заздрості.  Я за повноцінну, класну, гарну, талановиту, не маргінальну  літературу. Можливо, конкуренція і існує... Але вона десь там, в інших колах, які мені байдужі. Література – не змагання. Я ні з ким і ні в чому не змагаюсь. Все вирішує ЧИТАЧ.

- У Вас буває поганий настрій? Що допамагає з ним боротися - відпочинок, Ошо, гори, краща подруга чи щось інше?

- О, тільки не Ошо! Я читала якусь книжку Ошо. Все, що там викладено – не є для мене відкриттям. Воно для мене вторинне . Хоча мені подобається оптимізм, котрий несуть його праці. Можливо, комусь це знадобиться в хвилини розпачу. Але це не моє. Я не люблю порожніх слів про щастя. Я сама себе витягаю, як барон Мюнхгаузен: береш за коси і з усієї сили смикаєш! Часом, буває боляче... Але – вибираєшся якось.

Звісно, дуже допомагають друзі – це в першу чергу. Я завжди цінувала дружбу, але за останні два роки життя, зрозуміла, що без друзів просто здохла б. А ще – подорожі. Будь-які, коли просто їдеш світ за очі і дивишся, як під тобою тече дорога...
 
- Ви схильні поділяти людей на чоловіків і жінок? Яка між ними найхарактерніша різниця?

- В літературі – ні. В літературі розподіляю на справжність і штучність. Не важливо, ким створену. А в житті... Якщо це друзі, то не має значення, хто якої статі. А якщо не друзі, а щось інше... Звісно, я ніколи не кокетуватиму (тут я вжила б інше слово, але...) з жінками, а з чоловіками – робитиму все, що притаманно жінці. І в цьому чудова і найхарактерніша різниця!!!

Володимир Бєглов, JeyArt

 


Додано - 13-08-2007

23.09.2008 15:16:01
23.09.2008 15:15:59

Додати коментар

 
Блоги
львівські:
¤До Львова везуть Контрабас
¤Афіша Львівської філармонії на березень
¤Лінія втечі тішить новим трибютом. Тепер The Prodigy

фестивалі:
¤Ударимо автопробігом по безкнижжю і нехлюйству
¤В березні у Львові буде дуже солодко
¤Ані Лорак їде на фестиваль «На зустріч Мрії»

ексклюзив:
¤Український фотокор став лауреатом World Press Photo
¤Українські Вечорниці вперше відвідали Швейцарію
¤Ярослав Грицак: життя, смерть та інші неприємності

шоу-бізнес:
¤Vladislav Левицький - улюблений співак гурту «ТіК»!
¤На «Євробаченні» Владіслав Левицький співатиме пісню гурту «АнтитілА»?
¤Музикою з Криївки потішив холдинг емоцій

люди:
¤Помер Джером Девід Селінджер
¤Картинки. Yiorgos Yiakos
¤Сашко Положинський йде на президентські вибори!

кіно:
¤У Львові та Відні зніматимуть фільм про Кульчицького
¤В Україні з’явиться перший анімаційний комікс жахів
¤Лесь Подерев’янський зніматиме блокбастер

ще новини:
¤У Львівській філармонії 18 лютого — Віртуози Львова
¤На знімальному майданчику - Львівський дитячий телевізійний театр «Юрашки»
¤В новий рік — з новим Слоником!



Маріанна Піцишин
Привиди театру

Він не шукав. Вона не плакала. Двері зі скрипом прочинились від вітру. В, тьмяно освітлений чотирма свічками, коридор увірвалась хуртовина. Сніжин...

Олександра Личак
Записки інопланетянки

О деревьях ...    Я смотрела на деревья. Они  начинаются снизу и уходят  кор...




Професійний фотограф
Гудима Борис
Весільне фото, портерти, дитяче, сімейне фото.
Професійна якість, помірковані ціни.
(працюю разом з дружиною)
http://www.photolife.lviv.ua

Лінк тижня
 
Нова рубрика - картинки

Мадонна – це її справжнє ім'я, а не псевдонім як багато хто вважає


Триває завантаження...
         

Думка редакції може не збігатися з точкою зору авторів та дописувачів статтей.
Редакція не несе відповідальності за достовірність інформації, наведеної в нередакційних та рекламних матеріалах. При використанні матеріалів сайту, гіперпосилання на JeyArt.com.ua обов'язкове!
2006-2017 © Jey Corporation. E-mail редакції — office@jeyart.com.ua
веб-дизайн: Костя Бєглов,
веб-програмування: Юрій Сторож
Rambler's Top100 Rambler's Top100 Яндекс цитирования Український рейтинг TOP.TOPUA.NET
Корисні посилання: Error: Cache dir: Permission denied!
Error: Can't open cache file!
Error: Can't write cache!