Світлана Лобода: « Мене вже півроку кличуть у політику, ділянки пропонують…»

Найепатажніша співачка української естради Світлана Лобода заздрить львів’янам. Зірка каже, що його мешканцям надзвичайно пощастило жити у такому неймовірно красивому місті. Світлана зізналася, що уперше сюди потрапила під час шкільної екскурсії і… закохалася.

Відтоді, Львів вона вважає найкращим містом України. Зрештою саме тут, у галицькій столиці, познайомилися і закохалися, 27 років тому, її батьки…

А нещодавно, поп-діва відзначила відзначила свій 26-й день народження. Протягом дня іменинниця отримала 443 SMS-повідомлення. Найнезвичнішим подарунком стало нагородження співачки премією «Національний Олімп». У свій день народження Світлана отримала орден і стала лауреатом у номінації «Оригінальний стиль виконання». На уродинній вечірці-концерті виконавиця танцювала так, що на ходу відривались сережки та злітали браслети, а тоді ще й вразила присутніх своїм «коронним» сольним номером-грою на барабанах… Цей музичний «трюк» співачка включила у свою шоу-програму «Не Мачо» і тепер дивує своїх прихильників.

- Судячи з барабанного шоу, яке ви показуєте в програмі, спокій – не зовсім ваше…

- Я - емоційна людина, - зізналася Світлана Лобода. -  Виплеск емоцій знаходжу у будь-якому жанрі мистецтва, яким займаюся. Гра на барабанах – давня мрія. Викид адреналіну під час гри настільки сильний, що потім важко зосередитися на вокалі. Коли репетирую з музикантами програму, щоразу намагаюсь просити їх, щоб показували мені якісь елементи гри на своїх інструментах. Зараз, до прикладу, вчуся гри на гітарі, а на клавішних граю уже давно, бо закінчила музичну школу по класу фортепіано і диригування.



- Ваша фраза з пісні «чмо ти, а не мачо» вже стала крилатою. Як часто вам зустрічаються чоловіки, яким ви її озвучуєте?

- Усі мої пісні автобіографічні: побудовані на певних історіях, ситуаціях з мого життя. Був у моєму житті один чоловік, який не має права носити статус «справжній чоловік», який непорядно повівся зі мною і з моїм близьким оточенням жінок. Ця пісня стала для нього своєрідною карою. Ми не спілкуємося донині. Він - ображений. А я на додачу вислала йому бандероль з футболкою F*ckin’ macho мого бренду.

- Він фліртував з вашими подругами?

- Він одночасно зустрічався з трьома дівчатами… Мій колектив, моє близьке оточення - це люди, які зі мною вже майже десять років. Це ті, хто бачив, як я працювала у нічних клубах, заробляла 20 доларів за 5 годин роботи, які їли зі мною хот-доги за дві гривні (у нас не було грошей купити нормальну їжу). Власне вони є моїми друзями.

У плані чоловіків ми коректні – ніколи особливо не розповідаємо одна одній про них, доки не упевнимося, що це справжні стосунки. А тут склалася ситуація, що хлопець, який потрапив у нашу компанію, красунчик-гад, одночасно почав зустрічатися зі всіма… Причому завуальовано всіх обходжував і казав щось на кшталт: «Люба, ти ж розумієш, що ці стосунки – це лише наше, справжнє, чисте, щире. Про це не варто нікому знати».

Коли ми з’ясували правду, у нас з дівчатами дар мови відняло. Вибухнули істерикою сміху. Відтак почали вигадувати помсту. Розбити йому машину – було б надто примітивно. Тому народилася пісня-помста. Насправді ж такі «Не Мачо» зустрічаються вкрай рідко. Я чим далі то більше розумію, що хочу чоловіка – українця. У нас живуть найкращі чоловіки.



- Ви брали участь у проекті «Танці з зірками»…

- Так і, на жаль, могла упевнитися, що перемагали не кращі пари нашої країни… На прикладі Могилевської можна було зрозуміти, що все побудоване так, як завгодно людям, які роблять рейтинги каналам. А для мене правда, хай хоч і не приємна, важливіша за все. Неприємно було дізнатися перед виходом на останній танець, ще до голосування глядачів, що наша пара вибуває…

Коли розумієш, що це не правдива конкуренція, що все проходить повз тебе, а ти лише маленький цвяшок у механізмі, – боляче. Я чотири місяці по десять годин на день тренувалася. Це було шалене навантаження на організм, ноги не втримували… Тому не маю бажання брати участь ще у таких проектах, хоча не зарікаюся, бо люблю пробувати щось нове.

- То, може, за новими враженнями треба піти в політику?

- Не повірите, але мене вже півроку туди кличуть. Ділянки пропонують… Смішно. Політика - це свого роду цирк, на який я не хочу витрачати час. Кожна людина має своє призначення. Моє – творчість. Мені і в шоу-бізнесі бруду вистачає. Не люблю перебувати серед артистів. Я йду своєю дорогою. Тому мені немає діла до того, хто на кого працює, де виступає, скільки заробляє. У політику не піду і заробляти там не буду. Хоча розумію, що власне там, може, і легше було б заробити, ніж у шоу-бізнесі.

- Хто вас продюсує? Біля вашого імені ніхто не світиться…

- Фінансування здійснювалося тільки на початку кар’єри – п‘ять років тому. Останні чотири роки проект сам себе фінансує. Продюсером собі є я сама. У мене є команда, роботу якої я координую. Хоч і не завжди встигаю все проконтролювати…

- Чим запам’ятався період у «ВІА Грі»?

- Це були чотири місяці роботи. Ми їздили Азією з туром на підтримку альбому. Тур був неуспішим. Три місяці ми виступали безкоштовно, зате подивилися світ. Кожні два дні були в іншій країні. Це був дуже плідний час, коли я багато думала, аналізувала. Тоді ж вкотре переконалася, що я не людина колективу, що мушу бути сама. «ВІА Гра» – величезний досвід. Це люди – Надюшка Мейхер і Костя Меладзе, які залишилися у моєму житті донині.

А що стосується ситуації в туалеті, то це був концерт у Палаці “Україна”. У гримерці з Іриною Білик і Ані Лорак не вистачало місця, і я вирішила переодягнутися в туалеті. У коридорі, яким прямувала з охоронцем, до мене почав чіплятися п’яний чоловік. Мій охоронець-водій коректно попросив чоловіка відійти. Я зайшла в туалет переодягнутися, а охоронець стояв біля дверей. У цей час ця особа продовжувала чіплятися до нього, вимагаючи з кулаками пропустити його, бо він хоче “поговорити з артисткою”… Вони почали битися і вибили двері - у той час, як я стояла в самій лише спідній білизні (сміється). Я лише встигла заскочити в кабінку… Пізніше вже підбігла міліція, і виявилося, що чоловік напідпитку був одним із робітників, які демонтують сцену, працівникам Палацу “Україна”. Одне слово, і кумедна, і жахлива ситуація водночас…



- Яких комплексів вам вдалося позбутися завдяки роботі на сцені?

- Моя бабця, оперна співачка, навчила мене, що людина повинна грамотно приховувати свої недоліки і підкреслювати достоїнства. Вона мені казала, що треба себе любити. “Будеш любити себе ти - будуть любити тебе й оточуючі”, - повторювала вона. У підлітковому віці я не вважала себе красивою. Навіть зараз, коли мені говорять компліменти, почуваюся незручно. Що ж до відвертих кліпів, то я цим живу. Мої батьки спокійно ставляться до моєї творчості, бо знають, що я ніколи не переступлю межу дозволеного.

кавувала  Божена Городницька, спеціально для JeyART
світлини Романа Цимбалюка

Додано - 15-11-2008

Додати коментар