Контактна інформація
Починати з нами
Додати до улюблених сайтів
Jey

Вхід/вихід
Новини і огляди: львівські | фестивалі | люди | ексклюзив | шоу-бізнес | кіно | ще новини | Всі новини rss каналом
Nota Bene: на каві | ця.людина | місце.події | варто знати | хтоЄхто | АРТ-довідка
Народна творчість: література | фотогалерея | афіша
Блоги: Ганна Вдруг | kanifol | kasanok | Максим Колиба | Андрій Стрехалюк | Олександра Личак | Маріанна Піцишин

Новини:
 
  на каві

Іван Малкович про Маленького Принца, східняків і Євро-2014

Нещодавно у гуцульському місті Косів відбулася зустріч з поетом і керівником видавництва А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА Іваном Малковичем. Зустріч ту організував місцевий клуб інтеліґенції імені І. А. Пелипейка.

Для тих, що не знають або трошки забули, хто такий Іван Малкович, великодушно подаємо коротку довідку.

За час свого існування видавництво А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА випустило в світ понад сто книжок для дітей, загальний наклад яких - понад чотири мільйони. Права на видання  книжок А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГИ купили 19 країн світу,  зокрема США, Велика Британія, Австралія і навіть Південна Корея.

Книжка Снігова королева стала кращою дитячою книжкою 2006 року в Америці. Ця ж книжка, оформлена ексклюзивно - коштовним камінням, 2005 року увійшла у трійку кращих товарів різдвяних продажів у Великобританії. Розкішною перлиною видавництва є Владислав Єрко - художник зі світовим ім’ям.



У 2004 році Івана Малковича було визнано одним зі ста найвпливовіших людей України. Його видавництво вже більше п’яти років займає перші місця у всеукраїнських рейтингах Книга року. За видання Британських лицарських легенд (Книга Туманного Альбіону) у 2003 році йому присуджено перше місце у номінації Дитяча література на престижному Львівському Форумі видавців. 

На початку своєї видавничої кар’єри Іван Малкович пообіцяв: «Мої видання будуть настільки гарними і якісними, що кожен малюк, вибираючи для себе книжку, вкаже саме на них. І це буде найпереконливішим аргументом на користь рідної української мови та національної культури в цілому». І свого слова дотримав. Підтвердженням цьому є багаторазове видання української Абетки.

У 2002 році, за рейтинговим опитуванням, найкращим видавництвом в Україні визнано Київське приватне видавництво А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, а найкращим видавцем – Івана Малковича.

Іван Малкович нагороджений Орденом Усмішки. Це міжнародна нагорода, яку присуджують діти. Нею були удостоєні Астрід Лінгренд, Сергій Образцов, Сергій Михалков, Джоан Роулінг… Вірші Івана Малковича внесено у підручник з української літератури для учнів 8-го класу.



А тепер - до того, про що йшлося під час зустрічі з Іваном Малковичем.

Про стан книговиданя в Україні

- Чи задовольняє мене стан українського книговидання? Цю проблему треба розглядати з двох боків. Якщо порівнювати з тим, що було 10 років назад, тоді відповім: «Дуже задовольняє». Та коли буваю на книжкових виставках у Росії, Польщі, вже не кажу про інші країни, тоді наш стан справ мене, звичайно, не тішить.

Хоча маємо визнати: кількість книжок і видавництв в Україні постійно зростає. Інша справа, що погано діє мережа розповсюдження, тому українська книжка ще не сягає усіх куточків країни. А загалом, підстав для песимізму немає. Це розумієш, варто прийти на якусь виставку, наприклад, - на Форум книговидавців у Львові.

Інша річ – брак державної підтримки у цій галузі. Росія виділила у державному бюджеті півмільярда доларів на рік для розвитку свого книговидання - це майже два з половиною мільярда гривень. У нас державні мужі нещодавно відрапортували, що із запланованих цього року 20 мільйонів гривень на аналогічні потреби виділено аж цілих… 25 мільйонів.
 
А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА ніколи не отримувала державних грошей. Для цього треба бігати до чиновників, вони натякають, що з ними треба ділитися. Мені не шкода ділитися, але якось не з руки бігати і говорити про це. Я покладаюся на своїх читачів. Поки вони у мене є по всій Україні, ми - успішне видавництво, можливо, одне з найуспішніших.

Нещодавно телеканал ІCTV спільно з журналом Кореспондент проводили дослідження - обирали 10 брендів України, створених за часів незалежності українцями і «з нуля». А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА  увійшла у десятку цих брендів. Зауважу, що в ній був лише один культурний бренд - наш.

Про Гаррі Поттера

- Гаррі Поттер - це книжка, про яку дуже багато говорять, саме її зараз читає якнайбільше дітей. Коли ми видавали перший том, світ уже готував до друку четвертий. Нам тоді казали: «Навіщо ви це робите? Всі, хто хотів, уже прочитали цю книжку російською мовою».

Я слухав це і думав, скільки ж мені видавати – 3, 4, 5 тисяч? Спочатку вийшло десять тисяч, потім довелося друкувати знову – загалом вийшло в світ майже 200 тисяч примірників першого тому. Ми вже набагато перевищили російський наклад, який продають в Україні. Український переклад сьомої книжки про Гаррі Поттера (як і п’ятої) вийшов узагалі перший - у світі! Український і німецький переклади цієї книжки на інтернетсайтах вважають найкращими у світі.

Цікава деталь. Рівно рік тому Джоан Роулінг давала телеінтерв’ю. Спілкувалася з журналістом у своєму кабінеті. Там були практично всі видання Гаррі Поттера з різних країн – це більше 80-ти. Дивлюся, вони всі (корінцями) викладені на полицях, а один з українських томів лежить перед нею на столі – письменниці дуже подобається наше оформлення.

Про своє «лице»

- Мусимо з маленьких зернинок вирощувати і збирати наші успіхи, і в такий спосіб вибудовувати наступні перемоги. Наше книговидання могло би і повинно бути кращим. Не треба видавцям допомагати, треба, щоб держава купувала в них книжки для бібліотек, в першу чергу – для дітей. Щоб нашим дітям хтось сказав: «Ідіть у бібліотеку - там є цікава книжка, ви будете її першими читачами».

І діти зі Сходу підуть, і прочитають книжку, того ж таки Гаррі Поттера, а це 600-800 сторінок українською мовою. Але держава цього не робить. Вона дає гроші чиновникам, які видають і надсилають у бібліотеки власні опуси. Ці книжки ніхто не розгорне, їх ніхто й з прилавка не купить, але на них виділили державні кошти. Шкода, що наш демократичний уряд і влада не можуть змінити стан справ у цій галузі.



Я ніколи не буду просити: купіть наші книжки для бібліотек. Ми самі даємо їх у бібліотеки. Але ж ми не благодійна організація. Хоча, якщо до мене підходять жителі, приміром, Луганщини і просять дати нашу книжку, то я обов’язково дам 5-10, бо знаю, що там, на Сході, діти їх прочитають.
Мушу розповісти про одну сумну тенденцію. В Україні є багато філій російських видавництв. Наведу такий приклад: три роки тому, коли вони видавали наклад однієї книги порівну - російською і українською, - книжок українською мовою продавали на 5-7 відсотків більше, ніж російською. Для України це був успіх. Тепер знову ліпше продається російська книжка. Окрім Гаррі Поттера.

Я міг би зробити вдвічі потужніше видавництво, якби видавав свої книжки російською мовою тут, в Україні. Мене дистриб’ютори буквально змушують до цього: «Ну як ви не розумієте? Це ж гроші! Мільйони гривень… Всі видають…». Але мене не цікавлять ці гроші, бо я не хочу «втратити лице» перед своїми читачами. Мені набагато приємніше, коли завдяки моїм книжкам в Україні десятки тисяч дітей щороку вперше читають книжку і ця книжка - українською мовою, коли батьки вперше купують українську книжку своїм дітям. Це важливий ланцюжок, який веде далі.

Про східняків

- Ми повинні знати і розуміти: є дуже багато людей - і в Києві, і на Сході України, - які, коли бачать українську книжку, кажуть: «На мовє? Нєт!». Вони навіть не розгорнуть її, хоча живуть тут, в Україні. Але східняк, якщо він встав з колін, якщо заговорив українською мовою, його вже не зломиш – такі люди стають дуже активними, вони «пробивають мури». Я бачу багато відрадних фактів. Хотів би, щоб ми дивилися на сьогодення оптимістичніше і не так часто буркотіли.
 
Збірочку Улюблені вірші ми видаємо разом з диском (раніше – аудіокасетою), на якій ці ж вірші читають добірною українською мовою відомі люди, наприклад, Богдан Бенюк. За період, що минув з 1995 року, продали таких «звукових книжок» понад 100 тисяч. Дуже гарний диск. Мені запам’ятався лист - один з перших, - який надійшов із Дніпродзержинська. Тоді ми ще випускали аудіокасети.

«Завдяки книжці і касеті, - читаю у листі, - ми у своїй сім’ї перейшли на спілкування українською мовою». Читаю і думаю: «Це щось неможливе, такого не може бути». Дочитую до кінця. З’ясувалося, що їхнє дитятко вивчило вірші з цієї книжечки. Коли в сім’ю приходили гості, дитина їх розказувала. Дорослим подобалось, вони просили касету, щоб переписати її для своїх дітей. Отак – слово за слово – виникли інтерес до рідної мови і бажання спілкуватися нею вдома.

Для мене цей лист, скажу чесно, був чимось на зразок Нобелівської премії (оплески у залі. - А.М.). Ці перемоги дуже важливі. Ми з такого повинні починати. Люди, які мені написали, стали вже на сто відсотків українцями, хоча раніше вони ними теж були, лиш рідною мовою не розмовляли. І оця ненав’язлива і приємна спонука - вона найважливіша. Я справді хочу, щоб мої книжки були найкращими. Адже книжку вибирає дитина, а вона не звертає увагу на мову.

Я хочу, щоб малюки з-поміж усіх книжок вибрали українську. Тим більше, що наші видання ще й прищеплюють добрий смак. Ми намагаємося підвищувати естетичний рівень дітей. Хочемо, щоб кожен, хто візьме у руки нашу книжку, зрозумів, що її створено в державі, яка має багату і цікаву культуру, а не думав, що в Україні донедавна мавпи по деревах лазили.

Про Євро-2014

- Ми зараз підготували чудове, ну просто розкішне видання Маленького принца. Малював ілюстрації художник Владислав Єрко, якого знає і поважає весь світ. Про його ілюстрації мріють авторитетні закордонні видавництва, про його художнє оформлення – славетні оперні сцени світу, його кличуть Москва, Мілан… А він малює для українських дітей. 

Отже, Єрко підготував ілюстрації, ми зробили розкішний переклад Маленького принца. Але так трапилося, що один вітчизняний видавець, знаючи, що ми вже працюємо над цією книжкою, купив права на її видання – перебіг дорогу. Чому ми не купили? Бо є така вимога – якщо купуєш право, протягом року треба видати книжку. А Єрко довго малює – витратив на ці ілюстрації майже три роки, тому ми й не поспішали з купівлею.

Тепер уже не можемо її видати – це буде порушенням закону про спадкоємців. Втішає одне - його дія триває лише протягом сімдесяти років з дня смерті автора. Тому ми не втрачаємо оптимізму, хоча видавництво вклало у цей проект багато грошей, а художник світового рівня - багато праці.

Я називаю цей проект Євро-2014, бо саме 2014 року минає 70 років з дня смерті Сент-Екзюпері, і тоді ми зможемо видати цю книжку - маємо вже її готову і дуже гарну. На мою думку, Маленький принц - один з найкращих творів світової літератури, одна з найкращих книжок минулого тисячоліття. Вона дуже ніжна, дуже поетична, дуже гармонійна для нас, українців. В ній пропагуються справжні людські цінності. Це така євангелія нового часу, євангелія душі і спілкування дорослих з дітьми, відчування їх. Це надзвичайна книжка.

Про Малковича-поета

- Був такий поет – Малкович. Він «помер» молодим - десь у 32-34 роки, бо з такого віку перестав писати. Дехто, може, десь його і зустрічав у наступні роки, але не було впізнано, що це Малкович. Поет, який кілька книжок написав, а потім зник невідомо де. Поет, який пішов у видавці. Я думаю, це прекрасна легенда про Малковича-поета, бо в нас завжди більше люблять померлих, ніж живих.

Про Троянського коня

- В даний час, коли ми боремося за те, щоб діти більше читали, коли хочемо відірвати їх від комп’ютерів, я вважаю, що будь-яка цікава книжка, написана і видана доброю українською мовою, - це великий  Троянський кінь (у позитивному значенні), якого дитина впускає у свою душу, який породжує в ній інтерес до читання, до української мови.

У Східній Україні було багато випадків, коли читачі спершу чекали російського перекладу Гаррі Поттера, не могли його дочекатись, і тоді хтось дав їм український. Вони взяли його, з неохотою почали читати і зрозуміли, що їм цікаво, їм сподобалося. Тепер читають тільки українською.

Окрема тема розмови - наші діти за кордоном. Знаєте, як нелегко вони чуються в еміграції, на чужині, часто відчувають якусь зверхність, а то й зневагу з боку громадян іноземних держав. А тепер уявіть ситуацію: діти усього світу, затамувавши подих, нетерпляче очікують виходу в світ чергової книжки про Гаррі Поттера. І коли український переклад вже видано, а, наприклад, польський побачить світ лише через чотири місяці, наші діти почуваються справжніми щасливцями і героями: «А ми вже прочитали цю книжку, у нас, в Україні, вона вже продається».

Це начебто і дрібничка. Але ніхто не знає, яким шляхом ота любов до Батьківщини приходить до кожного з нас, особливо - до серця дитини.

Аліса МУДРИЦЬКА спеціально для JeyArt
Фото автора

З ангелом на плечі

Краєм світу, уночі,
При Господній при свічі
Хтось бреде собі самотньо
Із янголом на плечі.
Йде в ніде, в невороття,
Йде лелійно, як дитя,
І жене його у спину
Сірий маятник життя.
Щоб не вештав уночі
При Господній при свічі,
Щоб по світі не тинявся
Із янголом на плечі.
Віє вітер вировий, виє ірод моровий, 
Маятник все дужче бухка,
Стогне янгол ледь живий.
А він йде і йде, хоча
Вже й не дихає свіча,
Лиш вуста дрижать гарячі:
— Янголе, не впадь з плеча.

Додано - 15-08-2008

///same tomu Ukraine mozhe pyshatysya nym dvichi!!!
19.08.2008 11:30:32

угу! І бізнесмен хороший, як не як ))

18.08.2008 16:09:06
мудрий чоловік. Україна справді може ним пишатися.
15.08.2008 12:10:25

Додати коментар

 
Блоги
львівські:
¤До Львова везуть Контрабас
¤Афіша Львівської філармонії на березень
¤Лінія втечі тішить новим трибютом. Тепер The Prodigy

фестивалі:
¤Ударимо автопробігом по безкнижжю і нехлюйству
¤В березні у Львові буде дуже солодко
¤Ані Лорак їде на фестиваль «На зустріч Мрії»

ексклюзив:
¤Український фотокор став лауреатом World Press Photo
¤Українські Вечорниці вперше відвідали Швейцарію
¤Ярослав Грицак: життя, смерть та інші неприємності

шоу-бізнес:
¤Vladislav Левицький - улюблений співак гурту «ТіК»!
¤На «Євробаченні» Владіслав Левицький співатиме пісню гурту «АнтитілА»?
¤Музикою з Криївки потішив холдинг емоцій

люди:
¤Помер Джером Девід Селінджер
¤Картинки. Yiorgos Yiakos
¤Сашко Положинський йде на президентські вибори!

кіно:
¤У Львові та Відні зніматимуть фільм про Кульчицького
¤В Україні з’явиться перший анімаційний комікс жахів
¤Лесь Подерев’янський зніматиме блокбастер

ще новини:
¤У Львівській філармонії 18 лютого — Віртуози Львова
¤На знімальному майданчику - Львівський дитячий телевізійний театр «Юрашки»
¤В новий рік — з новим Слоником!



Маріанна Піцишин
Привиди театру

Він не шукав. Вона не плакала. Двері зі скрипом прочинились від вітру. В, тьмяно освітлений чотирма свічками, коридор увірвалась хуртовина. Сніжин...

Олександра Личак
Записки інопланетянки

О деревьях ...    Я смотрела на деревья. Они  начинаются снизу и уходят  кор...




Професійний фотограф
Гудима Борис
Весільне фото, портерти, дитяче, сімейне фото.
Професійна якість, помірковані ціни.
(працюю разом з дружиною)
http://www.photolife.lviv.ua

Лінк тижня
 
Нова рубрика - картинки

В певному сенсі еротичний момент був присутній у музиці завжди, можна сказати навіть – від початку її існування.


Триває завантаження...
         

Думка редакції може не збігатися з точкою зору авторів та дописувачів статтей.
Редакція не несе відповідальності за достовірність інформації, наведеної в нередакційних та рекламних матеріалах. При використанні матеріалів сайту, гіперпосилання на JeyArt.com.ua обов'язкове!
2006-2018 © Jey Corporation. E-mail редакції — office@jeyart.com.ua
веб-дизайн: Костя Бєглов,
веб-програмування: Юрій Сторож
Rambler's Top100 Rambler's Top100 Яндекс цитирования Український рейтинг TOP.TOPUA.NET
Корисні посилання: Error: Cache dir: Permission denied!
Error: Can't open cache file!
Error: Can't write cache!