Ірена Карпа виходить заміж! (остання холостяцька розмова)

Ірена Карпа, письменниця і співачка, фронт-фройляйн гурту QARPA стає фронт-фрау... Так-так! Непідтверджені і неспростовані чутки про те, що найепатажніша наречена України вирішила таки попрощатися з вільним життям, як виявилося, були небезпідставними! Про дату весілля «щасливі молодята» мовчать, зате вже відомо, де і коли відбудеться остання холостяцька вечірка Карпи.



Урочисті проводи свого дівоцтва Ірена Карпа відзначає великим концертом гурту Qarpa під назвою «Остання холостяцька вечірка» або GOOD BYE # HELL'O party. На гостей інклюзивного дійства чекають численні сюрпризи! «Усе це неподобство» розпочнеться

15 травня о 20-00 в столичному клубі «Скай Холл» (ЦДС «Дивосвіт», М «Оболонь»). Вхід платний - 60 грн.

Про подробиці того, хто виявився щасливим обранцем Ірени Карпи, і про те, як йому вдалося її захомутати, співачка і письменниця розповіла в ексклюзивному інтерв’ю для JeyArt.

- Хто він?

- Там-та-та-там! Антон Фрідлянд! Письменник, шеф-редактор журналу Unique, мачо. Начитаний, жере моє їдло, красивий, не пиздить багато, а тільки по дєлу, не бухає, а поділяє зі мною радощі фітотерапії:) Ну і ще - йому подобається наша музика.

- Ходили чутки, шо ви довгий час спілкувалися з цим щасливчиком в неті, а познайомилися в реалі дуже потім. То правда?

- Нє-нє-нє.

- А як було?

- Нє, не в інтернеті. На телепрограмі Бук Сіті. Ми там були, як двоє трохи потєряних додіки. Хоча ні. То просто мені завжди здається, що я потєряний додік:) Словом, ми знали задовго до того про існування одне одного. І тільки там, наче в мультику, познайомилися - я ледь не прибила Антона його ж книжкою «Залатая Ліхарадка». Випадково. Я кидалась книжками – аж тут сам автор сидить.



- І що було після знайомства? Куди-навіщо-як?

- Ми кілька разів зустрілися, навіть пішли на вечірку до Каті Осадчої. Там нас стільки назнімали, що все пронюхав мій екс (на той час він був не-екс, щоправда). Словом, в електронних ЗМІ з’явилася купа звідти фоток, де в мене мармиза закоханої кози. Але тоді я явно сказала собі: Стоп! Він їде в Індію, я на Кубу, на цьому наша лав-сторі кінчається. Просто черговий флірт. Але не тут-то й було. Ми, звісно, навіть не цілувалися до роз’їздів, але порно-смски такі пішли, що ну! Дуже страшно після такого листування зустрічатися, до речі. Раптом розчаруєшся, як буває в 80% випадків десь?

- Ой, та... Буває... Угу.

- Ну от. А ще я таке пизданула йому: «Мені снилося, що ми одружилися і зняли порно-фотосесію». Він відповів: «Непогана фантазія, мені подобається». Там-то вже все й понеслося!



- Що понеслося? А де фотосесія?

- Фотосесію ми таки зробимо, до речі. Хоча насправді ніфіга мені не снилося, це я несвідомі бажання так підступно висловлювала. Як тьолка, ага. І все це було - я в Гавані, він в Гоа. Все на «Г».

- Ну це доля просто...

- А потім він просто взяв і придбав мені квиток до себе. Цей вчинок просто купив моє емансиповане серце з усіма аортами: нарешті хтось приймає блискавичні рішення! Так не вистачає не нюньних людей довкола... Ну от, десь на п’ятий день нашого тусування там в припадку ейфорії він спитав мене ЕТО САМОЄ. Подробиці упускаю: в якому вигляді і де ми валялися, який світив місяць над яким океаном і які каталізатори ще були там присутні.

- Далі! Далі!

- Стрьом був один: ЩО ми скажемо один одному зранку, коли голова бо-бо, дєнєжкі тю-тю?!

- І що сказали?

- Прийшов ранок. Плавно так. Ми ще до світання бігали, як ідіоти, по пляжу під цим місяцем (як срака) і рішали, як назвемо дітей. І зранку... не передумали. Я сама від себе охуїла. Чесно. Такого явно в моїх планах не намічалося. Словом, сказала: ТАК! Сказала: Так, йобанаврот!



- Ірена Карпа щас-ли-ва?

- Так. Щаслива. Не треба вилізати з ліжка і виходити з дому. А можна сидіти зі своїм чуваком, жерти неймовірні дикості, дивитися кіна, читати, трахатися, триндіти, курити... А виходити з хати хіба для того, щоб погуляти...

- То як? Чоловік заборонив вам працювати і ви з цієї нагоди звільнилися з емтіві?

- Нєєєє. Я ходжу на роботу - щастя моє недосяжне:) Чоловік-то каже, що я можу не ходити, щоб не матюкатися в пробках (вони мене й вбивають, а не сама робота - там кайфові люди). Каже, що можу сидіти вдома, писати книги і картини маслом, репетувати з QARPA і займатися вокалом... Звучить все як ідеальне життя. Його-то ми якраз і боїмося. Дуже важко буває звільнитися від шкідливих звичок - як от робота, наприклад:) До речі, ми скоро чкурнемо з постійних місць роботи - в Латинську Америку на допис книги. Правда, не на все життя. Але там і побачимо.

- Як назвете дітей?

- Давид та Естер. Естер - так звали якраз дівчинку з Папуа, котру я дуже полюбила. І ще усиновимо когось із Папуа. Я би взагалі багато дітей всиновила, а одного тільки народила. І завела б собаку.

- Як змінилося ваше життя після цього рішення? (питання тупе, але справді цікаво)

- У кльовий бік змінилося. На світі є щастя. Для всіх. І воно ду-у-у-уже несподіване)

кавував Володимир Бєглов
(фото - з архіву Ірени Карпи, svitske.tv, Martinka)

Додано - 23-04-2008

Додати коментар