Контактна інформація
Починати з нами
Додати до улюблених сайтів
Jey

Вхід/вихід
Новини і огляди: львівські | фестивалі | люди | ексклюзив | шоу-бізнес | кіно | ще новини | Всі новини rss каналом
Nota Bene: на каві | ця.людина | місце.події | варто знати | хтоЄхто | АРТ-довідка
Народна творчість: література | фотогалерея | афіша
Блоги: Ганна Вдруг | kanifol | kasanok | Максим Колиба | Андрій Стрехалюк | Олександра Личак | Маріанна Піцишин

Новини:
 
  вАрто знати

У пошуках натхнення... (частина 2)

У попередній статті йшлося про те, що в творчих людей під час напруженої роботи виникає потреба освіжити думки, відновити увагу чи пам’ять. І тоді вони використовують ті самі тонізуючі засоби що й прості смертні (чай, каву, тютюн тощо тощо). Але напружена творча робота може призвести до того, що думка опиняється в глухому куті і тоді вже все залежить від конкретної людини. Хтось може плюнути на все і вирушити в творчу відпустку. І в тій творчій відпустці чекати подарунку від своєї підсвідомості. А хтось чекати "з моря погоди" не збирається...

Отже, темою цієї статті буде використання наркотиків у середовищі творчих людей. Слово “психоделія” (яке аж саме напрошується), вживати не будемо. І справа тут не в цензурі, а в тому, що останнім часом під “розширенням свідомості” розуміють не лише використання наркотичних речовин (на кшталт мескаліну, маріхуани чи сальвії), а й всякі медитативні практики, дихальні та ментальні гімнастики, які також здатні створити ефект “розширення свідомості”.

Говорити на цю тему важко. Якщо вже митець починає методично розширяти свою свідомість, то з появою залежності, його твори втрачають художню цінність (або, як варіант, набувають таких художніх переваг, оцінити які можна лише перебуваючи в стані автора). В кращому ж випадку, наркотик дає можливість вирватися з буденних меж і створити щось якісно нове (до прикладу, творчість Олдоса Гакслі ділять на періоди “до” і “після” мескаліну). Хоча, який може бути “кращий випадок”, коли мова йде про наркотики?

Першими, хто почав творити під впливом галюциногенів, були шамани. При чому, це не залежало від географічного перебування. Шамани "жили і творили" усюди. З допомогою чого, тут вже – чим багаті, тим і раді. Скажімо, мексиканські чарівники використовували для своїх камланій (подорожей у світ духів) пейотль, а їх сибірські колеги по цеху – мухомори. Після цих мандрів вони могли намалювати маршрут своєї подорожі, розповісти про це, а для того, щоб допомогти шаману увійти в потрібний стан використовувалась спеціальна ритмічна музика. От і маємо перші зразки психоделічного живопису, літератури і музики.

Якщо ж згадати скандинавську міфологію, то в ній йдеться про “мед поезії”. При чому, говориться так, що дуже важко позбутися враження, що це не наркотична речовина. Поети ж завжди вважалися близькими до чаклунів:)

Тепер від неясних здогадів та напівнатяків можна переходити до більш-менш конкретних фактів. Кілька років тому всі ЗМІ в один голос говорили про те, що на подвір’ї будинку Вільяма Шекспіра в Стратфорді-на-Майні знайшли декілька люльок. Проаналізувавши залишки того, що в них колись палили, дослідники були в шоковому стані. Чого не сподівались, так це знайти в них залишків каннабісу! З більш пізніх епох можна пригадати Бодлера і Квінсі. Взагалі в побут письменників морфій, опій та інші наркотичні речовини увійшли десь наприкінці ХІХ сторіччя. Усі ці "пустощі" були такими ж звичними, як баночка кави на сучасній кухні...


МЕСКАЛІННІ ПОДОРОЖІ

Ми ж почнемо наш екскурс з мескаліну. Мексиканські чаклуни здавна знали про цей засіб пересування до інших світів. Набутком західної цивілізації він став 23 листопада 1897 року, коли німецький хімік Артур Хеффтер виділяє його з кактуса пейот. З того часу ця загадкова речовина не дає спокою вченим. Зокрема великі надії на мескалін покладала психіатрія. Вживаючи його пацієнт “розширював” свою свідомість, що ставало для нього першим кроком до одужання.

Першим ім’ям, яке спадає на думку коли згадується мескалін, є Олдос Гакслі (на фото). Тобі він має бути відомим або як автор антиутопії “О, чудовий новий світ!”, або ж виключно як популяризатор цього мексиканського дурману;)

В 1953 році Хамфрі Осмонд проводив ряд експериментів, які мали з’ясувати природу впливу мескаліну на людську психіку. Гакслі погодився стати піддослідним. А в 1954 році він видає есей “Двері сприйняття”. Цей твір мав широкий культурний резонанс, а творчість англійського письменника відтоді поділяється на “до” і “після”.

Культовий рок-гурт “The Doors” взяв свою назву саме під враженням від прочитаного. На цьому Гакслі не зупиняється і видає продовження – “Рай і Пекло” (тепер вони подаються разом  у всіх виданнях). Не оминає він його і в інших своїх творах: вже згаданому вище “O Brave New World” та позитивній утопії “The Island” (до речі, останній твір письменника). Помер письменник також неординарно. Він мучився від раку горла, лежачи в лосанджелеській клініці. Для безболісної смерті попросив дружину ввести йому 100мкг ЛСД. Вона зробила це, незважаючи на заборони лікарів. Так письменник здійснив свій останній наркотичний тріп (від англ. trip – “мандрівка, подорож”).

Всі вище згадані обставини створили навколо мескаліну неабиякий ажіотаж. Мало того, що “Двері сприйняття” стали культовим текстом для радикальних інтелектуалів 60-их років, - подібної літератури ставало все більше. Мескалін був одним із трьох наркотичних засобів, які допомогли Дону Хуану розбалансувати раціональну свідомість його найвідомішого учня Карлоса Кастанеди

Та й інші представники “нагуалізму” (Теренс Маккена), не цуралися говорити про його користь. Головні герої книги Хантера Томпсона “Страх і ненависть в Лас-Вегасі” постійно вживають мескалін. Значно пізніше, вони починають робити це і на кіноекрані в однойменній екранізації. І той самий Стівен Кінг часто згадує у своїх творах дію мескаліну. Іншими відомими людьми, які випробували на собі дію мескаліну, були Джим Моррісон, Тімоті Лірі, Жан-Поль Сартр та Іггі Поп. Нічогенька така компанія, та?


ПСИХОДЕЛІЧНЕ МИСТЕЦТВО

Власне в 60-ті роки і виникло все те, що згодом отримало назву “психоделія”. Сам термін вперше вжив той самий Хамфрі Осмонд у 1956. А до того існували такі поняття, як “галюциноген” та “психоміметика”. В цей час починають говорити про “психоделічне мистецтво”, “психоделічну літературу” та “психоделічну музику”. Перше намагалося передати ті образи, які виникали в голові під час наркотичного тріпу. І важко знайти ту межу, де автор ще намагається бути чесним, а де починає стібатися з реципієнта (з тебе, тобто). Радянські підручники з мистецтвознавства з цього приводу давали в’їдливий коментар: проектуєте кілька випадково підібраних слайдів на стіну, перемальовуєте із застосуванням дуже яскравих кольорів, придумуєте загадкову і неоднозначну назву – вуаля! – шедевр готовий. Серед представників варто відзначити Алекса Грея та Люка Брауна, чиї зірки засяяли найяскравіше в еру комп’ютерної графіки.

Окремого (і досить об’ємного розгляду) потребує психоделічна музика. Історично першим склався психоделічний рок, який з’явився на початку 60-тих в США та Західній Європі і який тісно пов’язаний з субкультурою хіпі. Про такий рок можна говорити у трьох відношеннях: це музика створена під дією наркотичних речовин; музика, що виконувалася під дією наркотичних речовин і призначалась для такої ж публіки або ж музика, що намагалась відтворити ефект наркотичного сп’яніння. Про перший аспект говорити взагалі не варто. Одна команда на вкладці до свого альбому написала: “Якщо ви засуджуєте музику, створену під впливом наркотиків, то можете викинути всі платівки”.

Що вже говорити, якщо навіть “The Beatles” зізналися в тому, що на піку своєї кар’єри покурювали каннабіс. А якщо музиканти не вживають, то знайдеться на студії звукозапису якийсь чувачок, який скурить джойнт щоб розслабитись після роботи. Наркотики в музиці є. Подейкують, що навіть Білик Ірина Миколаївна під час свого супер-туру "Так просто" (90-ті роки) підсіла на білий порошок...

Що ж до другого випадку, то вперше такі джем-сесії було проведено знову ж таки в 60-тих. Збиралась група, яка добряче покурила, і починала видавати звуки, які відповідали зміненому стану їх свідомості. А публіка (також не краща за музикантів) відправлялась з ними в “подорож”. Однак потім від цього відійшли і почали творити те, що входить в поняття класичного психоделу. Тобто, за допомогою музики та яскравого візуального шоу (дим, освітлення та відео-інсталяції) намагалися відтворити стан наркотичного тріпу (зімітувати дію ЛСД чи вже згаданого вище мескаліну). До класиків психоделічного року зараховують “The Doors”, “Pink Floyd”, “Grateful Dead”, “Jefferson Airplain”, “Velvet Underground”, “Pink Floyd”, “Gong” та всяких там інших.

Окремо на наркотичному п'єдесталі стоїть такий різновид психоделічного року, як краут-рок, що є суто німецьким явищем. Виник цей стиль в кінці 60-их та на початку 70-их під впливом німецького електронного авангарду 50-их та творчості композитора Карлхайнца Штокхаузена. Крім класичних рокових інструментів, для нього характерне використання структур електронної музики, електронна обробка звуку та пульсуючий ритм (так званий “моторик”). Представниками були такі банди, як “Tangerine Dream”, “Neu!”, “Can” та ранні “Kraftwerk”. Не дивлячись на локальність цього явища та короткий термін його існування, вже в 90-их виявився його значний вплив на творчість таких музикантів відомих, шанованих і, даруйте на слові, культових музикантів, як “Sonic Youth”, “Radiohead”, “Stereolab”, “Mouse On Mars” та “Laika”. А банда Тома Йорка виконує свій кавер на композицію “The Chief” гурту “Can”.

Критики говорять, що психоделічний рок - це єдиний з напрямків такого штибу, який справді вартий уваги, який збагатив музику новими виражальними засобами і справді дав щось принципово нове. Що ж до інших, таких як поп, фолк та соул (психоделічних само-собою), то тут і розказувати немає про що.

В електронній музиці є ще цілий сонм стилів (транс,  гоа-транс та псай-транс), які мають психоделічні корені. Це видно навіть з назви самого стилю. Кажуть, що використання трансового ритму (коливається від 120 до 140 ударів в хвилину, залежно від стильових канонів) викликає в нашому мозку альфа-хвилі частота яких схожа на ту, що виникає в результаті вживання чогось там.

Ну і зовсім трішечки історії. Гоа-транс виник в індійському штаті Гоа, який довго був прихистком для мандрівних хіпі. Там виник особливий саунд, який просочився в Європу на самому початку 90-их. Тут зі звуком відбулися певні мутації, які й стали називатися псай-трансом. Особливого розвитку цей стиль набув чомусь в Ізраїлі (їх проекти “Astral Projection”, “Shiva Space Technology”, “Infected Mushroom”, “Analog Pussy” – ікони стилю).

Ну і як тут не згадати великого візіонера і найдобрішого растамана всіх часів і народів – Боба Марлі? Дивлячись на фотокартки, де його увіковічено з величезними косяками, розумієш, що Джа вплинув на його творчість і при чому досить таки сильно.

Якщо далі продовжувати розмову про музику, то тут є якась така дивна тенденція, що чим важча музика, тим “важчі” наркотики. Хрестоматійними можна назвати випадки Курта Кобейна та соліста “Пантери”. Перший сидів на героїні, а другий перепробував, мабуть, все, що тільки можна було дістати в драг-диллерів (від наркотиків природнього походження до синтетичних медичних засобів, при чому в найнезвичніших комбінаціях).


КОКАЇН - РУБЛЬ ЗА КОРОБОЧКУ


Що ж до “чорної” музики, то тут використовується або традиційний каннабіс (який після легалізації в кількох країнах і  класифікацї його вживання, законодавством інших, як адміністративного правопорушення) вже навіть не сприймається як наркотик. Що ж до справжніх ганста, то вони нюхають кокаїн або курять більш дешевший крек (який виготовляється з тієї ж коки).

Південноамериканські індіанці здавна жували листя коки, чим колосально підвищували свою працездатність. А під час ритуальних перегонів, їх учасники могли бігати по кілька діб(!!!) без перепочинку, знову ж таки завдяки коці. Спочатку рослина вважалася цілком безпечною і навіть в першому рецепті Coca-Cola був екстракт з її листя (про що, зокрема, свідчить і назва напою). В Європі ж його довший час використовували, як місцевий знеболюючий засіб (основою новокаїну, до речі є та сама діюча речовина, що й в кокаїні, але вже штучно синтезована і без ефекту звикання). Шерлок Холмс вживав кокаїн в ампулах, як засіб для стимулювання розумової діяльності. В царській Росії кокаїн продавався в аптеках – рубль за коробочку:)

В тій самій Росії, після введення в 1914 році сухого закону, з’явилося багато прихильників кокаїну. Як згадує Вертинський та інші представники тодішньої богеми – білий порошок тоді вживав ледь не кожен другий творець. Крек - більш дешева “версія” кокаїну. Багато хто з сучасних реп-зірок зізнавався, що в часи своєї юності займався розповсюдженням цього наркотичного засобу.

Наразі, це все, що я можу вам розказати про використання стимулюючих засобів у найрізноманітніших сферах мистецтва. Та більше, мабуть, і немає сенсу – тема досить популярна і матеріалів можна знайти безліч, було б бажання. Головне пам’ятати, що сам факт куріння маріхуани чи вживання інших наркотичних засобів, не зробить з тебе Шекспіра.

...За неофіційною статистикою і власними спостереженнями можна сказати, що 85% української молоді хоча б раз пробували якийсь із наркотиків. Покажіть мені серед них хоча б одного Бодлера, Гакслі чи Боба Марлі?  

Kanifol, JeyArt

Додано - 02-10-2007

Додати коментар

 
Блоги
львівські:
¤До Львова везуть Контрабас
¤Афіша Львівської філармонії на березень
¤Лінія втечі тішить новим трибютом. Тепер The Prodigy

фестивалі:
¤Ударимо автопробігом по безкнижжю і нехлюйству
¤В березні у Львові буде дуже солодко
¤Ані Лорак їде на фестиваль «На зустріч Мрії»

ексклюзив:
¤Український фотокор став лауреатом World Press Photo
¤Українські Вечорниці вперше відвідали Швейцарію
¤Ярослав Грицак: життя, смерть та інші неприємності

шоу-бізнес:
¤Vladislav Левицький - улюблений співак гурту «ТіК»!
¤На «Євробаченні» Владіслав Левицький співатиме пісню гурту «АнтитілА»?
¤Музикою з Криївки потішив холдинг емоцій

люди:
¤Помер Джером Девід Селінджер
¤Картинки. Yiorgos Yiakos
¤Сашко Положинський йде на президентські вибори!

кіно:
¤У Львові та Відні зніматимуть фільм про Кульчицького
¤В Україні з’явиться перший анімаційний комікс жахів
¤Лесь Подерев’янський зніматиме блокбастер

ще новини:
¤У Львівській філармонії 18 лютого — Віртуози Львова
¤На знімальному майданчику - Львівський дитячий телевізійний театр «Юрашки»
¤В новий рік — з новим Слоником!



Маріанна Піцишин
Привиди театру

Він не шукав. Вона не плакала. Двері зі скрипом прочинились від вітру. В, тьмяно освітлений чотирма свічками, коридор увірвалась хуртовина. Сніжин...

Олександра Личак
Записки інопланетянки

О деревьях ...    Я смотрела на деревья. Они  начинаются снизу и уходят  кор...




Професійний фотограф
Гудима Борис
Весільне фото, портерти, дитяче, сімейне фото.
Професійна якість, помірковані ціни.
(працюю разом з дружиною)
http://www.photolife.lviv.ua

Лінк тижня
 
Нова рубрика - картинки

Важко з першого разу навіть вимовити її прізвище. Якесь воно незручне.


Триває завантаження...
         

Думка редакції може не збігатися з точкою зору авторів та дописувачів статтей.
Редакція не несе відповідальності за достовірність інформації, наведеної в нередакційних та рекламних матеріалах. При використанні матеріалів сайту, гіперпосилання на JeyArt.com.ua обов'язкове!
2006-2017 © Jey Corporation. E-mail редакції — office@jeyart.com.ua
веб-дизайн: Костя Бєглов,
веб-програмування: Юрій Сторож
Rambler's Top100 Rambler's Top100 Яндекс цитирования Український рейтинг TOP.TOPUA.NET
Корисні посилання: Error: Cache dir: Permission denied!
Error: Can't open cache file!
Error: Can't write cache!