Як пройти до бібліотеки?

Сядеш, бувало, вночі перед монітором – почитати кілька кілобайт перед сном. В метро спостерігаєш, як люди читають з екранів КПКшок. А на парах одногрупники, сховавшись за твоїми плечима, гортають книжки в мобільному телефоні. От така вона – інформаційна революція.


В електронних книжок є стільки ж прихильників, скільки й ненависників. Але якщо робити висновки за кількістю Інтернет-книгозбірень, перших все-таки більше.  Виникає інше питання: де саме взяти потрібну тобі книжку? Перше, що спадає на думку - скористатися пошуковим сервером, але тоді доводиться спершу переглянути 30-40 посилань, в яких вжили назву шуканого тексту. Це вже потім ти потрапляєш на підозрілу сторінку з купою банерів, вікон що вигулькують незрозуміло звідки та іншими подібними сюрпризами. Майстерно клацаючи хрестиком ти відмахуєшся від усіх цих ворогів Інтернет-серфера, дивишся, а потрібний текст там подано у фрагментах…

Зціпивши зуби починаєш уточнювати дані для пошуку «Гриша Обізянін «Рання психоделічна творчість» повний текст…» і т.д. Якщо ця ситуація вам знайома, тоді цей огляд призначений саме для вас:) (на фоні: фанфари, звуки феєрверків і сльози радості)

Попередньо мушу зазначити, що я зовсім не претендую на повноту охоплення: якщо ви прихильник творчості якогось окремого письменника – тоді вам дорога на його фанівську сторінку. Якщо ж ви студіюєте якусь дуже вузьку галузь (наприклад, проектування каналізаційних систем в тривимірному середовищі ітепе), то раджу пошукати інформацію на відповідних форумах. В даному огляді я торкатимусь лише бібліотекам з літературою призначеною «для широкого кола читачів», або мережевих ресурсів з цікавою та дивною літературою.

«lib.ru: Бібліотека Максима Мошкова»

Якщо починати з хорошого, то не можливо не згадати, що це одна із найстаріших бібліотек рунету, яку можна назвати по-справжньому універсальному. Тут справді є все: класична художня література, філософія, культурологічні праці і т.д. Якщо добре пошукати, то можна навіть знайти дещо з української класики. Але проблема з цією бібліотекою власне і полягає в тому, що для того щоб знайти потрібний тобі текст, треба добряче помучитись. Не завжди зрозуміло куди автори сайту зарахувала того чи іншого письменника: старовинна європейська література? Поезія? Фантастика? На сайті є пошук, але він не завжди спрацьовує коректно, тому доводиться раз за разом повертатися до пошукового сервера.
Щодо зовнішнього вигляду сайту, то тут також виникає ряд запитань. Повний мінімалізм: білий фон, сині літери і ось вже кілька років, як всього лише один рекламний баннер… Сторінка завантажується швидко, а от про сам текст цього не скажеш – доводиться завантажувати книгу у повному об’ємі, а вже потім скачувати. Досить довга процедура, якщо Інтернет далеко не «літає», а книга не з маленьких.
Якщо сказати двома словами, то це бібліотека для тих, хто надає перевагу змісту над формою.

«fictionbook.ru»

Як на мене, то багато про цю бібліотеку говорити не варто, бо це мабуть найкраща реалізація ідеї мережевої бібліотеки на пострадянському Інтернет-просторі. Дуже хороше наповнення  (при чому багато саме сучасної літератури), постійне оновлення, продумана система навігації і приємний дизайн.

Великим позитивом є і те, що автори проекту відійшли від реалізації «читального залу в Інтернеті». На відміну від інших подібних бібліотек вам спочатку запропонують скачати текст (причому в кількох варіантах, в тому числі і в ZIP-архіві), що економить, як ваш трафік так і час який би ви потім використовували на форматування тексту. Я вже мовчу про такі приємні дрібнички, як фотографія обкладинки, що додається до тексту, анотації, коротку біографію автора, рейтинг скачування, коменти до тексту та не нав’язливий список, що зазвичай читають разом з цією книгою. Казка!

 «natahaus.ru»

Важко назвати цей сайт бібліотекою, навіть електронною. Це просто місце де зібранні посилання на всі доступні відскановані книги в Інтернеті. Книжки вивішано у форматі djvu або PDF, а це має як свої плюси так і мінуси. По-перше, вам доведеться запастись спеціальним переглядачем, але тоді ви зможете милуватись текстом у його первозданному вигляді: обкладинка, всі ілюстрації, номери сторінок і т.д. Саме тому серед книжок трапляється дуже багато ілюстрованих альбомів та посібників, а це відображається і на розмірі файлу.
Асортимент літератури м’яко кажучи строкатий. Я знаходив тут і Дереша з Андруховичем, та книжки альбомного типу «Фортеці та метальні машини Середньовіччя», «Як самотужки зібрати телескоп», «Кристали та дорогоцінні камені». Одним словом тут ви можете знайти багато таких книжок, які є рідкістю навіть для звичайних бібліотек. Єдиним недоліком даного ресурсу є те, що треба посидіти трохи часу і розібратись з тим, як же все таки скачати потрібний файл. Тому уважно читайте правила і супутні статті!

«textshare.da.ru»

Дуже корисний проект, особливо якщо шукаєте якесь досить свіже чтиво. Сучасні лицарі сканера та файнрідера закидають сюди все найсвіжіше, що лише з’являється у видавництвах. Можете і свій скромний вклад зробити.
Біда в цього ресурсу одна: тексти не завжди бувають нормально вичитані і виправлені.

«books.google.com»

Новий сервіс від монополіста ринку надавання пошукових послуг в мережі Інтернет, який дозволяє шукати книжки. Щоправда цей пошуковий механізм дозволить вам знайти лише ті творіння письменників, які за давністю років не охороняються законом про інтелектуальну власність. Принцип відбору я так і не зрозумів хоч неодноразово прочитав FAQ. З одного боку література ніби й не охороняється законом про авторське право, але чому ж тоді вона подана у форматі GIF (!!!) і читати її через це можна лише в онлайні? Цей сервіс наразі залишається для мене загадкою номер один на просторах інету. Мало не забув – на українську чи хоча б російську мови сподіватись не варто.
Поки що сервіс працює в тестовому режимі, що означає малу кількість проіндексованих сторінок і наявність багатьох ляпів, але є надія на те, що після того, як його доведуть до путя отримаємо щось дуже і дуже непогане. Хоча якщо ви тонкий поціновувач творчості Вільяма Шекспіра мовою оригіналу, то можете користуватись хоч вже.

«ШАРА»

Також я би радив вам у пошуках літератури не гребувати сайтами в назвах яких зустрічається «share». І не лише тому, що воно співзвучне милому для нашого вуха «шара». Насправді це файлообмінники і книги тут трапляються вкрай рідко поміж всяких програм, музичних та відеофайлів, але вже як щось трапиться… Серед своїх найвдаліших знахідок відзначу сьому частину Гаріка Поттера за два тижні після його світової прем’єри, при чому не англійською (яка була ще давніше), а вже її російському перекладі. А мій брат регулярно тягає звідти скани дорогих глянцевих журналів присвячених фотографії…
Тож шукайте посилання! І перед тим, як щось качати, радив би вам ознайомитись з правилами конкретного ресурсу, тому що обмеження швидкості скачування та часові обмеження (скачавши щось ви зможете зробити наступне закачування скажімо за годину). На сайтах такого плану це цілком нормальне явище…

«lib.proza.com.ua: Бібліотека Лібрарій»

Українських бібліотек в у всесвітній мережі є досить багато, але їх якість, на жаль, залишає бажати кращого.  При чому умовно їх можна поділити на два типи. Перші зловживають використанням текстів з інших ресурсів, що робить їх наповнення вторинним. До того ж, як правило це все присмачується великою кількістю банерів та іншого рекламного матеріалу. Інші ж навпаки, виникають на хвилі непомірного патріотизму їх творців про що свідчить дизайн в українському стилі  та наповнення. Але поступово ентузіазму в автора стає все менше, нові книги з’являються все рідше… Така бібліотека придатна хіба для того, щоб підсвіжити в пам'яті дещо зі шкільної програми, але не більше.
Тому як на мене лише дана книгозбірня варта уваги. Наповнення так собі, але думаю це варто пов’язувати з тим, що для авторів проекту книгозбірня є лише «побічним» захопленням.  Хоча української літератури тут достатньо: починаючи від вже знайомої програмної класики і до творчості сучасних авторів.
Дизайн сайту досить таки концептуальний і, даруйте на слові, «креативний». Не перевантажений зайвими візуальними ефектами і сучасними досягненнями у сфері веб-дизайну, але загалом – досить мило.

Орест Никифорук, JeyArt
(фото - veer.com)

Додано - 30-08-2007

Додати коментар