Контактна інформація
Починати з нами
Додати до улюблених сайтів
Jey

Вхід/вихід
Новини і огляди: львівські | фестивалі | люди | ексклюзив | шоу-бізнес | кіно | ще новини | Всі новини rss каналом
Nota Bene: на каві | ця.людина | місце.події | варто знати | хтоЄхто | АРТ-довідка
Народна творчість: література | фотогалерея | афіша
Блоги: Ганна Вдруг | kanifol | kasanok | Максим Колиба | Андрій Стрехалюк | Олександра Личак | Маріанна Піцишин

Новини:
 
  Статті

Привиди театру

Він не шукав. Вона не плакала.

Двері зі скрипом прочинились від вітру. В, тьмяно освітлений чотирма свічками, коридор увірвалась хуртовина. Сніжинки не встигали торкнутись землі - танули. Дивно. Тут так холодно. Взимку не видно зірок. Коли заметіль, звісно. А коли мороз хрустить під ногами - видно.

Вона сиділа в третьому ряді на крайньому біля проходу місці і дивилась на пусту сцену.

Хтось зачинив двері з того боку і повернув ключ. Снігу більше не стало видно. Вона залишилась сама в темному зачиненому театрі. Там гарно, коли темно. І коли пусто. Але пусто. Вона підвелася з крісла і спустилась вниз на сцену. Сіла на чистий, відшліфований ногами акторів, паркет і подивилась на пусті місця в глядацькому залі. Дивилась. Дивилась.

Вона любила запах театру. Там не було завіс. Він був маленький. Може навіть крихітний. Втім там пахло простором. Вона любила цей запах. Вона сама ним пахла. Це був запах її життя. І його запах теж. Вона любила цей запах.

Тоді підвелась і вийшла в коридор. Знову запалила, забуті прибиральницею, чотири свічки і занесла їх до залу. Розставила квадратом і стала всередині. Стояла і думала. Стояла і відчувала. І відчувала. Морозом під шкірою проходили крізь неї найменші коливання часу. Простору. Зараз вона не грала. Просто стояла. Просто була.

Вона беззвучно присіла. схилила голову майже до підлоги. пряме темне волосся впало на паркет. вона сиділа так декілька митей. глибоко вдихнула і зітхнула. просиділа ще кілька митей.

Вона зовсім розпружила своє тіло. відчула кожен сантиметр тепла, що межувало з її шкірою. того тепла, що виходило з її тіла. тоді помаленьку, наче вона була із крихкої глини, почала підводитись. так, наче хто взяв її за незриму петельку на плечах. спершу трішки розпрямила коліна, тоді випростала низ спини. помаленьку, наче на коліщатах, змащених якимось мазутом, випростала всю спину. дійшла до плечей. коли підняла їх- схиленою залишилась тільки голова. помаленьку випрямила шию. підняла голову, високо і гарно. очі були заплющені. в мить, коли розплющтла очі - здійнялась на пальці. високо-високо, як тільки могла. а погляд спрямувала кудись вгору, де мали б літати здивовані чудною нею привиди.

погляд в неї був пронизливо теплий. глибоко проймав цілющою уважністю. бачив аж до найслабшого спазму біля діафрагми, як буває, коли розповідаєш про щось хвилююче.

вона стояла на пальцях і торкалась очима котрогось зі своїх небес. злегка інколи переставляла ноги, відновлюючи рівновагу. випростана, як молодий листок на дереві, вона тяглась усім єством до того неба. здавалось, крізь її груди, проривається якийсь безслівний текст, дуже струнко і чітко написаний, але слабо зрозумілий для когось ще. здавалось, він злітає прямою траєкторією до того неба, але вдаряючись об нього розсипається окремими літерами на її голову, плечі, спину, падає під ноги.

на її очах виступили сльози. не котились по щоках. просто виступили і вкрили погляд скляною вологою. вона боялась рухнути повіками, щоб не злякати їх. її сльози любили втікати, так і не змивши з погляду не по віку глибокої туги.

вона розівчилась лити їх даремно. вона навчилась сповнювати їх значення і берегти для сумного ритуалу очищення. від нього.

вона рвучко і зі свистом вдихнула повітря в легені, і замість того, щоб видихнути - завмерла. вона трималася зі всіх сил полядом за те глухе і неписьменне небо, намагаючись втримати зіниці, що зрадливо починали тремтіти. щось далі виривалось з її грудей, але так і не досягнувши її неба, осіннім листям, цинічно і якось жорстоко комічно падало навколо неї, малюючи невинно милі візерунки. їх бачили тільки вона і те небо. вона тримала сльози, а воно непричетно мовчало.

вона довершено випустила з грудей рештки старого повітря і почала новий вдих. разом з тим, як піднімались її груди, вона здіймала догори руки. напружено і плавно, повільно і пружно, наче натягувала тятиву на луці, з якого мало вистрелити саме її розтрощене об власні сподівання щастя. вона спрямувала до того неба свої пальці, аж до болю випрямлені на тонких напружених руках, ніби просячи у нього чогось зовсім очевидного і безкоштовного. а для неї - безцінного.

а воно непричетно мовчало.

Додано - 14-02-2010

Додати коментар

 
Блоги
львівські:
¤До Львова везуть Контрабас
¤Афіша Львівської філармонії на березень
¤Лінія втечі тішить новим трибютом. Тепер The Prodigy

фестивалі:
¤Ударимо автопробігом по безкнижжю і нехлюйству
¤В березні у Львові буде дуже солодко
¤Ані Лорак їде на фестиваль «На зустріч Мрії»

ексклюзив:
¤Український фотокор став лауреатом World Press Photo
¤Українські Вечорниці вперше відвідали Швейцарію
¤Ярослав Грицак: життя, смерть та інші неприємності

шоу-бізнес:
¤Vladislav Левицький - улюблений співак гурту «ТіК»!
¤На «Євробаченні» Владіслав Левицький співатиме пісню гурту «АнтитілА»?
¤Музикою з Криївки потішив холдинг емоцій

люди:
¤Помер Джером Девід Селінджер
¤Картинки. Yiorgos Yiakos
¤Сашко Положинський йде на президентські вибори!

кіно:
¤У Львові та Відні зніматимуть фільм про Кульчицького
¤В Україні з’явиться перший анімаційний комікс жахів
¤Лесь Подерев’янський зніматиме блокбастер

ще новини:
¤У Львівській філармонії 18 лютого — Віртуози Львова
¤На знімальному майданчику - Львівський дитячий телевізійний театр «Юрашки»
¤В новий рік — з новим Слоником!



Маріанна Піцишин
Привиди театру

Він не шукав. Вона не плакала. Двері зі скрипом прочинились від вітру. В, тьмяно освітлений чотирма свічками, коридор увірвалась хуртовина. Сніжин...

Олександра Личак
Записки інопланетянки

О деревьях ...    Я смотрела на деревья. Они  начинаются снизу и уходят  кор...




Професійний фотограф
Гудима Борис
Весільне фото, портерти, дитяче, сімейне фото.
Професійна якість, помірковані ціни.
(працюю разом з дружиною)
http://www.photolife.lviv.ua

Лінк тижня
 
Нова рубрика - картинки

Старий добрий Новий Орлеан: 11 ознак


Триває завантаження...
         

Думка редакції може не збігатися з точкою зору авторів та дописувачів статтей.
Редакція не несе відповідальності за достовірність інформації, наведеної в нередакційних та рекламних матеріалах. При використанні матеріалів сайту, гіперпосилання на JeyArt.com.ua обов'язкове!
2006-2017 © Jey Corporation. E-mail редакції — office@jeyart.com.ua
веб-дизайн: Костя Бєглов,
веб-програмування: Юрій Сторож
Rambler's Top100 Rambler's Top100 Яндекс цитирования Український рейтинг TOP.TOPUA.NET
Корисні посилання: Error: Cache dir: Permission denied!